Історична довідка

Село Головин розташоване на Волино-Подільській плиті, на Турійсько-Костопільській денудаційній рівнині. Його координати 26.31 сх.д. і 50.89 пн.ш.

Щодо походження назви «Головин» існує декілька легенд. Одна з найвірогідніших говорить, що у XV столітті, у період польсько-литовського панування, князь Свидригайло був змушений зректися великокнязівської влади. В його власності залишились українські землі на Волині та Поділлі.

До участі в управлінні своїми володіннями князь залучив і місцевих бояр, роздавав їм «жалувані» грамоти і маєтки. Бояри організували на території сучасного села фільваркове господарство, яке стало для навколишніх дворищ головним місцем відбуття панщини та збору податків. Звідси й назва — головне місце. Якщо ж вірити іншій легенді виникнення назви села пов'язане з нападами монголо-татарської орди за часів Київської Русі.

Під час одного з наступів, коли чужинці захопили Київ і прямували до Галицько-Волинської землі, назустріч їм виступило руське військо. Воїни, почувши про наближення ворогів до річки Горинь, переправились на правий берег на тому місці, де зараз розташоване село Злазне. Неподалік від нашої місцевості відбулася вирішальна, «головна» битва. Звідси і назва — Головин.

Точна дата заснування села Головин невідома. Ці землі були заселені ще з давнини. Про це свідчать знахідки римських монет в селі Головин та навколишніх селах. Дослідники вважають, що у І — V ст. н. е. тут проживали представники черняхівської культури (праслов'яни), які підтримували економічні, політичні та культурні відносини з Римською імперією.

З архівних даних відомо, що у 1502 році польський король Олександр надає маєток Головин з хуторами у користування луцькому старості Семенові Юрійовичу з Гольшан, який побудував тут замок. Пізніше Головин перейшов у власність князів Острозьких. У 1715 році тут мешкало 530 жителів, а село належало Чарторийським.

З історичних документів відомо, що у 1753 році постановою так званої Кульбишівської угоди село отримав у власність князь Любомирський, який продав його графу Ворцелю. У 1789 році в селі було збудовано дерев'яну церкву. В 1874 році відкрито церковно-приходську школу.

В другій половині XIX ст. землі належали так званому «Удельному відомству». В селі налічувалося 157 дворів і проживало 927 жителів. За Ризьким мирним договором 1921 року ці території потрапили під владу Польщі, а 3 вересня 1939 року опинилися в складі Радянського Союзу.

В кінці літа 1941 року в село прийшли німецькі війська. З цього часу по 1944 рік землі були окуповані. В січні 1944 року біля села йшли бої, які тривали два тижні. Червона армія наступала на укріплені ворожі позиції. Відступаючи, фашисти спалили дві церкви, майже всі будинки. За роки війни 58 односельчан були призвані на службу, 27 з них загинули на фронтах. В селі діяли активісти УПА. На сільському кладовищі похоронений сотник УПА «Вихор-Завірюха» Роман Карлович Кернтопф.

У 1949 році почалась колективізація. Так на території Іваницької сільської ради, до якої входило село Головин, утворилося два колгоспи "30 років ВЛКСМ "(с. Іваничі) та «30 років УРСР» (с. Берестовець), які 28 грудня 1950 року об'єдналися в один — «Імені Леніна». Колгосп очолив Пшеничний, а пізніше — Ніколаєв Федір Іванович.

До кінця 1950 року все населення села змусили вступити до колективного господарства. На той час в селі налічувалось 511 дворів і проживало 1745 громадян.

У 1952 році колгосп «Імені Леніна» роз'єднали на два господарства: «Колгосп імені Леніна» (с. Іваничі, с. Садки), який очолив Огородній Василь Степанович та колгосп «Імені Шевченка» (с. Головин, с. Берестовець), який очолила Коваль Марія Федорівна. У березні 1959 року ці господарства знову були об'єднані у колгосп «Імені Леніна», який у 1962 році було перейменовано на «Маяк».

Протягом наступних років колгосп очолювали: Коваль Петро Павлович, Пічка Григорій Іванович, Бондарчук Микола Прокопович, Савонов Валерій Васильович, Крока Леонід Анатолійович, Юрим Микола Кузьмович.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 957 осіб, з яких 435 чоловіків та 522 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1004 особи.

На сьогоднішній день село Головин є адміністративним центром Головинської сільської об’єднаної територіальної громади.