ЯК ПОДІЛИТИ МАЙНО ПОДРУЖЖЯ
Дружина та чоловік мають право на поділ майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Спільною сумісною власністю подружжя є майно, яке набуте подружжям за час шлюбу (а також під час спільного проживання однією сім'єю), крім речей індивідуального користування.
Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений. Якщо ж подружжя не домовиться між собою про поділ майна, спір може бути вирішений судом.
Частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених законодавством України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Статтею 57 Сімейного кодексу України визначено перелік майна, яке не підлягає поділу та є особистою приватною власністю дружини або чоловіка. До такого майна, зокрема, належить:
1) майно, набуте дружиною чи чоловіком до шлюбу;
2) майно, набуте дружиною чи чоловіком за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали дружині чи чоловіку особисто;
4) житло, набуте дружиною чи чоловіком за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до законодавства України;
5) земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;
6) речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
7) премії та нагороди, одержані за особисті заслуги;
8) кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка належала дружині, чоловіку, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
9) страхові суми, одержані за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з подружжя.
